Данський ексцентричний співак, Янгол Миру в жіночій сукні, мертвий поет, людина, яка вклеїла фотографію Енді Уорхолла у свій підробний паспорт – та без проблем подорожує світом…
НІЛЬСЕН – найбільш загадкова постать «Meridian Czernowitz», що по вінця сповнена протиріччями!
8 вересня, на площі Фортечної галереї «Бастіон», о 22:00 відбулася презентація книжки поета «Нільсен. Всесвітня історія 21-го століття». Збірка складається із п’яти частин – щоденників подорожей поета Україною, Іраком, Іраном, Афганістаном та Єгиптом. Фотографії супроводжуються короткими, але напрочуд емоційними коментарями до зазнимкованих подій. Пісні та вірші, що увійшли до книги, були перекладені з англійської на українську мову Юрієм Андруховичем та Катериною Бабкіною.
Юрій Андрухович – людина, що зробила присутність Нільсена можливою на цьогорічній мистецькій арені, та присутність Нільсена в історії фестивалю в принципі. Вперше Нільсен приїхав на фестиваль «Meridian Czernowitz» у 2012 – і саме із цих відвідин розпочалась його беззаперечна любов та ментальне єднання з українським народом.
Окрім презентації книги, Нільсен влаштував концерт «Пісень любові до України», виконаних під акустичну гітару. – Заспівав, звичайно, не просто стоячи непорушно!
Свої «Пісні любові» він прокричав, проричав, промуркав, простукав, процмокав, – одягнувши білу жіночу сукню «максі», підвівши губи червоною помадою та підв’язавшись стрічкою «Міс Світ»!… І варто наголосити, що це вже досить звичний його образ.
«Міс Світ» показала себе Київському Майдану в 2014 році. – У травні-червні, у зв’язку із карколомними подіями в країні, Нільсен приїжджав із сакральною місією: Об’єдання та Миру. Подорожуючи Україною із чорною гітарою та в білій жіночій сукні – колірна гама балансу – він дарував любов кожній окремій душі з усього натовпу слухачів.
Як громадянина, Нільсена не існує у жодному куточку світу – в жодному переписі населення чи офіційній документації. – Більше десяти років тому Нільсен був оголошений померлим у своїй країні: він спалив усі документи та сам організував свій похорон. Певний час він прожив зовсім без імені, користуючись англійським словом «somebody», яке він проголошував роздільно – що в перекладі звучить як «якесь тіло».
Опісля відновлення контакту із соціумом – виходячи на сцену чи відповідаючи на питання цікавих – Нільсен всіляко опирається будь-якій ідентичності із тією особою, якою він був до своєї «смерті».
На питання щодо статевої орієнтації відповідає, що не знає чи чоловік він зараз, чи жінка.
