«Меридіан» для мене – свято розслабленого гуляння між локаціями з крутими авторами. Або локаціями з їжею і вином – уже фірмовим знаком президента фестивалю. Ще пам’ятаю загадковий єврейський цвинтар. І тьотю-садюгу в салоні епіляції (втім, серце в тьоті було добре і вона щоразу побивалася над частинами видертого з мене скальпа).
Якось я навіть була на літературній резиденції «Меридіана» в дуже атмосферному будинку зі скрипучою підлогою і привидами. Не пам’ятаю, чи щось толком написала за цей час, але багато танцювала на самоті, пила вино і їла сир. А, так, резиденція була прекрасна тим, що в ній можна було жити з собакою.
Десь отак валяючись у чернівецькому ліжку, ми записали з Іриною Славінською, купу годин інтерв’ю, яке в результаті стало матеріалом для видання «Ірена Карпа: письменниця, співачка, мандрівниця». Такий собі прижиттєвий некролог. Я так довго сміялася з цього, що Боженька мене взяла і покарала. Дизайнером обкладинки був сам Іздрик – мій гуру, метр і взагалі любов мого життя. Коли він закінчив верстку, я була в якійсь черговій подорожі і на його прохання затвердити варіант зображення, сказала “Так, все прекрасно!”, навіть не відкривши файла.
І от прийшов день Че у місті Че: якась велика пафосна подія з нагородами для найкращих перекладачів і викладачів у бібліотеці. Я теж уся така врочиста: нову книжку ж буду презентувати, а вона у мене як жирний глянцевий журнал передбачалася: з купою фотографій у різних образах по різних локаціях Чернівців та Карпат (фотографи Ростик Шпук та Олександр Ткачук).
Я така сиджу на пафосі, роззираюся навколо. Бачу на столику видавця якійсь дуже похмурі коричнево-жовті буклетики. Ох, кажу до когось, хто поряд зі мною, знову випустили якесь горе і страждання. Що це за пам’ять жертв геноциду з запаленою свічечкою і темним лицем?.. “Карпа. Це ж твоя книжка. Іздрик обкладинку робив. Ти шо?..” – відпвовів мені вже й не важливо чий голос.
Завіса.
П.С. Отак я навчилася завжди, завжди перевіряти файли перед тим, як пускати в друк. Як сильно б не любила і не довіряла людині, яка їх робила.
