Томаш Ружицький (1970 р. н.) − польський поет і перекладач. Живе в місті Ополе, де викладає французьку мову.
Видав збірки поезій «Vaterland» (1997), «Anima» (1999), «Хата умаїта» (2001), «Світ і Антисвіт» (2003), книжку поезій «Вірші» (2004). Одна з останніх поетичних збірок «Колонії» вийшла 2006 року. Проте найвище поцінованою книжкою Ружицького є велика поема «Дванадцять станцій» (2004), за яку поет отримав вельми престижну літературну премію Косцєльських.
Його вірші перекладено іспанською, французькою, англійською, болгарською, німецькою, литовською, російською, словенською та іншими мовами. Українською вірші Ружицького перекладали Юрій Андрухович та Ярина Сенчишин і Віктор Неборак.
У текстах польського поета переплітаються теми творіння історії, кохання та подорожей.
Ружицький є також одним із небагатьох перекладачів «просторової» поеми Стефана Малярме «Кинутий жереб ніколи не скасує випадку» (Stephane’a Mallarme).
