“Лексикон інтимних міст” минулого тижня презентував у Тернополі чи не найпопулярніший зі сучасних українських письменників Юрій Андрухович. У рамках літературного турне він зустрівся і зі студентами Тернопільського педуніверситету.
У новій книзі Андрухович написав про 111 міст, розташувавши їх в алфавітному порядку.
“Більшість міст, про які йдеться, — українські. Двадцять два чи двадцять три, точно не пам’ятаю, — зізнався письменник. — При написанні книги виникла проблема із буквами “Ї” та “И”. А назв міст, що починаються на “Б”, є найбільше”.
Пан Юрій розповів, що лише у двох з усіх описаних міст він не був — Єрусалимі й Цюрупинську. Написав і про Тернопіль, хоч і невелику за обсягом розповідь, але висловив у ній свою симпатію до міста.
На зустрічі Юрій Андрухович зачитав кілька шедеврів із “Лексикону…” — історії про Белград, Гайсин, Гамбург та Єнакієве. Про останнє — лише кілька слів, з яких і так все зрозуміло: “Десь на шляху між Донецьком і Луганськом ми водночас читаємо з дорожнього знака, читаємо одночасно і вголос слово “Єнакієве”. Після цього палкозначно переглядаємось і ніхто нічого не каже”. Бурхливі оплески від публіки автор отримав після прочитання вірша, що увійшов до спогадів про поїздку у Бєлград, “Ляля Бо”. Згадуючи про Сербію, письменник зазначив, що лише у мові цього народу є така велика кількість синонімів до слова “кохатися” — їх аж 187.
Питання у студентів були різноманітні — про творчість, теорію літератури, фемінізм, наркотики й алкоголь, шкідливі звички… Розпитували письменника й про його доньку Софію, цікавилися, хто є його музою. На рахунок останньої пан Андрухович зазначив, що це “інтимне, тому дозволю собі не відповідати”, не розповів і про свої шкідливі звички, хоча й не приховував, що вони є.
Що ж до творчих планів, Юрій Андрухович зізнався, що наступним буде класичний роман. Поштовхом до його написання стали поетичні рядки, на його думку, передсмертної записки, яку прочитав на руїнах у Золотому Потоці.
Про найінтимніше Андрухович не сказав
