«Дух і літера» є науково-видавничим об’єднанням, заснованим у 1992 році вченими різних гуманітарних галузей на базі кількох дослідницьких центрів Києво-Могилянської академії. Друкує кращі зразки світової класики у галузях філософії, історії, правознавства, соціології, політології, літературознавства та мистецтвознавства, досягаючи творчого поєднання «наук про літеру» з «науками про дух». Випускає однойменний міждисциплінарний часопис «Дух і Літера», а спільно з Центром юдаїки Києво-Могилянської академії – літературно-мистецький часопис «Єгупець».
Після скасування майже столітньої радянської цензури в Україні бракувало якісних перекладів класиків європейської думки, а також оригінальних видань вітчизняних вчених, імена яких замовчувалися. Відповідно до прогалин у культурному контексті і вибудовувалися концепції книжкових серій видавництва. Так одним із найважливіших напрямів діяльності «Дух і літери» стало видання книг представників української гуманітарної думки ХХ і ХХІ століть: Василя Стуса, Івана Дзюби, Гелія Снєгірьова, Євгена Сверстюка, Михайлини Коцюбинської, а також Мирона Петровського, Вадима Скуратівського, Віктора Малахова, Романа Шпорлюка, Марини Новікової, Мирослава Мариновича та ін.
Окрім того, «Дух і літера» є лідером у виданні українських перекладів праць сучасних філософів Франції, зокрема П. Рікера, Е. Левінаса, С. Вейль, Ж. Ніви, П. Манана, Ж.-П. Віллема, М. Фуко, Ж. Дерріда та ін. Із філософії історії видано тритомник М. Монтеня, книги Т. Гоббса, політичні трактати Ж.-Ж. Руссо й А. Токвілля, низку праць сучасного німецького історика Р. Козеллека. Унікальним виданням є книга «Думки» Блеза Паскаля. Соціальна історія представлена працями таких авторів, як Г. Арендт, Ф. Фьоре, Ф. Дворнік, Ф. Тьоніс, К. Мангайм; сучасна етика – книгами Ч. Тейлора, Е. Макінтайра.
Однак першою книгою «Дух і літери» у 1992 р. була праця Леоніда Успенського «Богослів’я ікони». На сьогодні у видавництві вийшли друком книги багатьох богословів і християнських мислителів ХХ ст., серед яких митрополит Антоній Сурозький, Сергій Аверинцев, митрополит Калліст Уер, кардинал Вальтер Каспер, митрополит гір Ліванських Георгій Ходр, Хрістос Яннарас, Іоанн Зізіулас, екс-президент американської академії наук Ярослав Пелікан та ін. Видано також дослідження про релігійну філософію Володимира Лосського та Володимира Соловйова, засновано нову християнську серію «Bibliotheca Clementina». А в серії «Свідки правди» представлені праці репресованих 1937 року в Києві протоієреїв Олександра та Олексія Глаголєвих, протоієреїв Михайла та Геогрія Єдлінських; щоденники 1940-х рр. митрополита Андрея Шептицького, віднайдені в архівах істориком Ж. Ковбою, та ін.
Окремим напрямом діяльності «Дух і літери» є видання книг із юдаїки спільно з Центром вивчення історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА. Серед таких видань найпомітніші: «Ґоґ і Маґоґ» Мартіна Бубера, «Зникле місто. Свідчення в’язня Варшавського ґетто» Мішеля Мазора, «Поза межами розуміння. Богослови та філософи про Голокост», «Нариси з історії та культури євреїв України», спогади рабина Д. Кахане про Янівський табір і львівське ґетто та ін.
На сьогодні у видавництві вийшло понад 300 видань! І вже протягом 18 років незмінним залишається критерій, за яким в «Дух і літері» видають книжки. За словами директора видавництва, кандидата філософських наук Костянтина Сігова, він полягає у «багатовимірній значущості автора»: «Наскільки значущим є автор як співбесідник? Якби він виступав із лекцією у Києві, могли б ми її пропустити? Є багато цікавих людей, статті яких з інтересом переглянемо в Інтернеті, але видруковувати чи пересилати друзям не будемо. «Дух і літера» видає авторів, заради яких варто їхати не лише в інший кінець міста, але й в інший кінець світу, якби була така можливість. Праці таких авторів не застаріють через рік або два, і контекст, який вони створюють, буде визначальним для освіти та формування молоді в нашій країні».
