У залі, де от-от має розпочатися презентація книжки, людно і гамірно: майже усі місця заповнені, переважна більшість тримає в руках книжку з біло-сіро-червоною обкладинкою. Обговорюють прочитане: хто зі знайомими, а хто із сусідами по кріслу. Раптом помічають у залі В’ячеслава Кириленка. Чоловік, що сидить зліва від мене, видає сентенцію: «Ну що ж, кому читати, а кому по презентаціях ходити». І пояснює: «Бачили опубліковані списки прочитаних Луценком у в’язниці книжок? Навіть літературознавці визнали, що у нього серед нинішніх політиків гарний читацький смак…» ДЕНЬ