Народився 1950 року в Чернівцях у родині лікаря. Закінчив Одеський медичний інститут в 1974 році. Мешкає в Одесі.
В юності кілька років віддав одеському КВК, брав участь у дисидентському русі. Працював районним психоневрологом в Овідіопольській ЦРЛ, психологом і психіатром в Одеській обласній психіатричній лікарні, в Центрі милосердя імені матері Марії, Центрі соціально-психологічної підтримки. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Клінічна психологія». Автор численних статей і декількох монографій з цієї спеціальності. Завідував відділом культури газети «Одеський вісник», потім – «Вісник регіону». Співпрацював з низкою емігрантських видань: «Нове російське слово», радіостанція «Свобода». З 1996 року – доцент кафедри загальної та соціальної психології Одеського національного університету. З 1999 року завідує кафедрою клінічної психології.
Поява перших поетичних публікацій в емігрантській пресі датується серединою 80-х років. З початку 90-х – в Росії та Україні в журналах «Слово-Word», «Аріон», «Хрещатик», «Жовтень», «Новий берег», «Новий світ», «Повітря», «Зірка», «Знамя», «НЛО», антології «Звільнений Улісс» (2005), «І реквієму мідь» (2007), «Діалог» (2007).
Автор кількох поетичних збірок, більшість з яких видавалася в Одесі невеликими тиражами. У 2006 році вийшла перша поетична книга в Росії («Сімейний архів» (НЛО), в 2008 ще дві – «Майданчик під забудову» (НЛО, 2008) і «Поза муром» («Наука», 2008), в 2009 – «Мармуровий лист» (Арго-ризик) і «Спірічуелс» (НЛО). У 2010 році – книга віршів «Ще не стемніло» (НЛО) і німецький переклад книги «Сімейний Архів» (Wiesel Verlag), за яку присуджена спеціальна премія «Literaris» (Австрія). Автор двох книг перекладів, літературної есеїстики. Лауреат Четвертого і П’ятого міжнародного конкурсу імені М. Волошина (2006, 2007), лауреат фестивалю «Київські лаври» (2008), дипломант конкурсів «Мережевий Дюк» (2000), «Заблукалий трамвай »(2007), Спеціальна премія «Московський рахунок» – друге місце (2007). Шорт-лист премії ім. А. Білого (2007), Російська премія (2010).