У червні 1992 р. велика делегація з австрійської землі Карінтія взяла участь у посвяті відновленого солдатського некрополя Першої світової війни в с. Звенячин та відкритті пам’ятника поетові Паулеві Целану у Чернівцях, після чого бажання плекати партнерські стосунки із найменшою областю України переросли в угоду про партнерство й наповнилися великою кількістю спільних проектів. Надзвичайно важливим є те, що за минулі роки буковинці й карінтійці усвідомили, що партнерство – це не вулиця з одностороннім рухом, а передбачає зустрічний рух.
Живе й жваве партнерство між Чернівцями та австрійською федеральною землею Карінтія є майже взірцевим прикладом народної дипломатії, яка на європейському просторі цінується часом більше за потуги, або їх імітацію, дипломатії міждержавної. Майже два десятиліття крайова столиця буковинського краю має серед вірних зарубіжних друзів австрійський регіон у мальовничому альпійському прикордонні – Австрії, Італії та Словенії, який завдяки своїй самобутності й національно-мовній строкатості легко знайшов спільну мову із такою ж барвистою Чернівецькою областю.
Професор політології Чернівецького університету Анатолій Круглашов познайомив європейців із лініями зламу в українському суспільстві, зупинився на етнополітичних особливостях буковинсько-бессарабського регіону. Його аналітично-історична доповідь англійською мовою була настільки динамічною, що перекладачі-синхроністи в своїх герметичних кабінах «закипали».Напередодні конгресу, вечір 22 листопада прикував увагу карінтійців до Чернівців надзвичайно вдалим тематичним заходом під назвою «У фокусі – Чернівці». Урочиста «Дзеркальна зала» будинку уряду Карінтії ледве вмістила близько 200 відвідувачів. Відсутність вже вільних місць оперативно вирішували особисто голова краєвого парламенту Йозеф Лобніг та почесний консул України д-р Горст Шумі, які власноручно доносили стільці з кабінетів карінтійських чиновників. Сучасне, переважно вільне від ностальгійних спогадів австрійське суспільство вслухалося в розповіді про чернівецький поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz» від директора фестивалю Ірини Вікирчак, яка спільно із співавторкою з Праги Міленою Фіндайс презентувала власний фотопоетичний альбом «Потяг часу: Чернівці-Прага-Відень». Найвищу емоційну напругу в переповненому залі спричинив своєю філігранно вибудованою доповіддю про трагічне кохання всесвітньовідомих поетів чернівчанина Пауля Целана та клагенфуртки Інгеборг Бахман професор Чернівецького університету Петро Рихло. Кохання, що спалахнуло між двадцятилітніми поетами 1948 р у Відні. розривало їхні серця до кінця життя, яке забрали у них дві непоєднані стихії, вода – Целана і вогонь – Бахман.
Естетичною кульмінацією чернівецького вечора в Клагенфурті став вернісаж виставки фотоклубу «Позитив» під назвою «Буковинський меланж. Фотомистецтво з Чернівців». Навесні минулого року карінтійське фотомистецтво демонструвалося у Чернівцях, тепер шанувальники цього вельми популярного жанру творчості в Австрії мають можливість оцінити до 26 січня 2012 р. доробок чернівецьких фотографів. Ігор Тимофійчук та Тарас Перун з фотоклубу «Позитив» відзначили на відкритті виставки, що в експозиції австрійці не побачать кольорових фото резиденції чи інших перлин туристичних Чернівців.
Основу «Буковинського меланжу» становлять чорно-білі фото повсякденного життя міста й краю, портрети, репортажне фото, ландшафти, які за словами Тимофійчука є, як кава віденський меланж – вершково-терпкими, справжнім життям. Стильно виданий за сприяння уряду Карінтії та Фонду Степана Ленігевича каталог виставки відвідувачі вернісажу з великою охотою розібрали на пам’ять про незабутній вечір під знаком партнерства.
На тлі позитивних вражень від чернівецького вечора, прикрою ложкою дьогтю стала ранкова австрійська преса на столі із сніданком скромного готелю «Альпен Адрія» із розгромними заголовками «Червона картка Україні на Євро2012». Бездомні собаки, розбиті дороги, недобудовані стадіони, сервіс в аеропортах у стилі СССР – все те що ми щоденно споживаємо й не помічаємо, австрійським футбольним фанам не замінить ні Целан, ані Бахман, ані Круглашов із Рихло.
