Драґіца Райчич / Dragica Rajcič (нар. 1959, Спліт) – хорватсько-швейцарська письменниця
і поетка, лауреатка численних літературних премій, серед яких премії ім. А. фон Шаміссо та ім. Г. Мерано. Вивчала соціокультуру, працює вільною письменницею та займається педагогічною діяльністю, пов’язаною з літературним письмом у Білі, живе у Цюріху та Інсбруці. 1970-го року почала писати спочатку хорватською, а пізніше німецькою мовою.
З 19-річного віку Драґіца Райчич поїхала заробітчанкою до Швейцарії – працювала прибиральницею, потім на якийсь час повернулася до Спліта, видавала там газету «Glas Kastela» і була журналісткою. Коли 1991 року на Балканах спалахнула війна, поетка з трьома дітьми знову переїхала до Швейцарії. Відтоді вона пише майже виключно німецькою, щоразу винаходячи заново нову, експериментальну емігрантську мову.
Бібліографія:
• Halbgedichte einer Gastfrau. St. Gallen 1986.
• Lebendigkeit Ihre züruck. Zürich 1992.
• Nur Gute kommt ins Himmel. Zürich 1994.
• Post bellum. Zürich 2000.
• Buch von Glück. Zürich 2004.
• Warten auf Broch. Innsbruck 2011.
