Катерина Калитко (1982) — письменниця і перекладачка. Авторка семи збірок поезій, остання в часі — «Бунар» (Львів, ВСЛ, 2018). Опублікувала також дві книжки короткої прози: «М.істерія» (Київ, Факт, 2007) та «Земля Загублених, або маленькі страшні казки» (Львів, ВСЛ, 2017).
Лауреатка премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського у 2017 році, премії Книга року ВВС-2017 (за книжку “Земля Загублених”), міжнародної премії Vilenica Crystal 2016.
Стипендіатка письменницьких програм Central European Initiative Fellowship, KulturKontakt Austria та Reading Balkans. Лауреатка фестивалю короткої прози Imbiero Vakarai (Литва).
Відзначена премією «Літакцент року» за поетичну книжку “Катівня. Виноградник. Дім” (2014).
У різні роки ставала лауреаткою конкурсів “Смолоскип”, «Гранослов» та «Привітання життя» ім. Богдана-Ігоря Антонича, конкурсу читаної поезії «Молоде вино» та літературної премії «Благовіст».
Тексти перекладені англійською, німецькою, польською, чеською, вірменською, литовською, словенською, сербською, болгарською, італійською та на іврит. Збірка віршів “Золото, смирна і мед” вийшла 2014 року в Ізраїлі.
Перекладає з балканських мов (Міленко Єрґович, Озрен Кебо, Меліна Камерич, Ненад Величкович, Мілета Проданович, Меша Селімович та ін.)
За свої переклади відзначена премією часопису “Кур’єр Кривбасу” та перекладацькою премією METAPHORA.
Членкиня Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.
Фото: Олександр Калитко
