«Cитуація у країні не змінилась, і цього року під час війни «музи не мовчать». Є відчуття того, що ми проживаємо два життя.Думаю, що поети спроможні схрестити їх – горе, яке несе війна, та звичне життя. Це буде настрій фестивалю цього року», – такими словами відкрив уже шостий Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz» письменник Ігор Померанцев.
V фестиваль «Meridian Czernowitz»: спів муз під гармати
Учасники
3 години публічних дискусій, 3 паради поетів, 6 годин перформансів і понад 200 фестивальних селфі, але «Meridian Czernowitz» продовжує вражати не тільки цим. Мабуть, цього здивувала велика кількістю іноземних гостей. Серед учасників цьогорічного фестивалю – 35 поетів із 9 країн. Більшість з них приїжджають відчути дух міста Пауля Целана, німецькомовного поета, що народився у Чернівцях.
Австрійський письменник Петер Ватерхаус розповідає: «Я приїхав у Чернівці з багатьма запитаннями із Західної Європи, де будують високі стіни із дротом. А Чернівці є для мене своєрідним порогом, як у збірці Целана «Від порога до порога». Я давно читаю його поезію, у нього є цей образ порогу. А деякі рядки віршів Целана – це безмежний простір. Але у Європі зараз немає цього поняття»«, – упевнений австрієць.
Участь у заходах взяли також поети Рікардо Доменек, Рон Вінклер, Крістіне Кошель, Тімо Бергер з Німеччини, Богдан Задура з Польщі, Рафаель Урвайдер та Ліза Ельзессер із Швейцарії, Крістоф Бауер, Петер Ватерхаус з Австрії, Яель Глоберман та Йонатан Берг з Ізраїлю.
Уперше долучилася до фестивалю румунська авторка Нора Ігуа. Вона прочитала свої твори у новому Центрі румунської культури у центрі Чернівців. Її приїзд особисто профінансував Святослав Померанцев. Читайте про це в інтерв’ю із Святославом Померанцевим: Meridian Czernowitz – сьогоднішнє і, сподіваюся, майбутнє Чернівців
З українських учасників найактивнішими, як завжди, були Сергій Жадан та Юрій Андрухович.
Формати
Програма цьогорічного фестивалю стала збалансованою та більш строкатою завдяки чималій кількості перформансів, що відбувалися щовечора після насичених поезією днів.
У перший день фестивалю було презентовано проект режисера Олега Мельничука та «Незалежної Театральної лабораторії» «Метаморфози пана К.», що відбувся у напівзруйнованому Костелі Пречистого Серця Ісуса. Він став однією з найчисельніших вечірній подій фестивалю. Увесь простір костелу був заповнений глядачами. Наступного дня Юрій Іздрик із запізненням майже на годину відіграв для гостей фестивалю dj-сет «SUMMA звуків», на який зібралась в більшості місцева молодь.
Відвідувачі фестивалю у неділю на завершення поетичних вихідних стали першими слухачами в Україні музичного проекту ATLAS ESTREMO і презентацією нового альбому Юрія Андруховича спільно із польським гуртом «Karbido». Цей проект свого роду «музична подорож» до 13 міст світу, що базується на книзі «Лексикон інтимних міст». Музиканти виконали композиції українською, польською, білоруською мовами, а одна – універсальною мовою логотипів.
Фестивальна публіка позитивно сприйняла звукові експресії із джазово-панковим характером.Відвідувачі фестивалю у неділю на завершення поетичних вихідних стали першими слухачами в Україні музичного проекту ATLAS ESTREMO і презентацією нового альбому Юрія Андруховича спільно із польським гуртом «Karbido». Далі вони поїдуть в тур іншими українськими містами.
Новим форматом поетичних читань став парад поетів-учасників фестивалю. Він прийшов на зміну традиційній молодіжній сцені.
У ньому взяли участь імениті українські та іноземні поети, а також молоде покоління. Кураторка параду Хрися Венгринюк пояснила таке оновлення формату: «Ми зрозуміли, що молодих поетів необхідно подавати в контексті всієї літератури, бо, наприклад, те, що вони створюють сьогодні, уже завтра може стати абсолютно новою сучасною українською літературою, рушієм всього українського літературного контексту. Ми зрозуміли, що йде якесь відволікання і розмежування суто однієї чи суто іншої літератури, що є, як на мене, неправильною тенденцією і вважаю що ці читання мають бути спільними. Парад поетів допоможе і молодим авторам зрозуміти, що вони надалі й стануть рушієм української сучасної літератури, хоча вони вже є по суті ним, і я цим дуже тішуся, бо бачу, що наші молоді автори уже вписалися у контекст літератури. Я цікавилася, чи подобаються такі формати старшим авторам. Варто тільки глянути на Юрія Андруховича, який сидить у першому ряду і як реагує на молодих авторів».
Тим часом молодечий запал помітила й письменниця Ільма Ракуза: «Багато молоді, багато ентузіазму, космополітичний дух, який тут відчутний, – це я дуже люблю».
Попри події, які збирали сотні людей (загалом фестиваль відвідало 9000 осіб), деякі не втрачали свого камерного шарму. «Якщо порівнювати з першим Meridian, у цьому більша наповненість програми. Якщо порівнювати з попереднім, навпаки, менша насиченість, але, знову ж таки, можна було не встинути на деякі акції. Цього року можна встигнути на всі, на які хотів. З’являється більша поміркованість. Усе працює на якість», – поділився своїми враженнями Вано Крюґер.
Дискусія
Центральними подіями цьогорічного фестивалю стали дві дискусії на тему «Культура на тлі війни та війна на тлі культури», до яких долучилися Сергій Жадан, Олександр Бойченко, Юрій Іздрик тощо. Йшлося про феномен війни та, звичайно ж, сьогодення нашої держави. Власне, ці заходи радше стали вільним мікрофоном для спікерів.
«Культура може все. Це слово, у якого нічого немає. Культура виконує функцію називання під час війни, складає певний образ, архетип», – упевнений Юрій Іздрик.
Сергій Жадан вважає культуру беззахисною та неспроможною зупинити війну чи запобігти їй. «Культура не встигає за життям, а йде позаду на 2 роки. Але це нічого не значить, все одно варто писати. Усі війни закінчуються і хочеться сподіватись, що наша теж завершиться у найближчій перспективі, і коли це станеться, то всі звернуться до культури, історії, мови, літератури. Якщо не буде культури, то буде важко. Не зважаючи на безнадійність, треба робити свою справу», –упевнений він.
Андрухович резюмував: «Культура не несе агресивних меседжів і танків. Наша війна на сході – війна культурних виборів, там діє виключно культурна мотивація. Коли культурна експансія потягла за собою війну – з’явився постмодернізм… Він полягає у тому, що на одній території співіснують багато культур і не мають конфліктів».
Локації
Традиційно фестивальні майданчики розкидані по місту. Стартовою платформою заходу залишається Чернівецький національний університет. Тут відбулося урочисте відкриття, без офіціозу і довгих промов, швидше, стало зустріччю старих друзів і якісної поезії, спільних селфі й дискусій.
Відомий український письменник Юрій Андрухович, мабуть, найліпше вловив суть заходу: «Ми звикли до «MeridianCzernowitz» як до хорошого алкоголю чи наркотиків і маємо раз на рік приїхати сюди і «вколотися» Чернівцями. Це дивовижний тандем Померанцевих: генератор Святослав і головний поет фестивалю Ігор. Ми звикаємо й узалежнюємось».
Окрім універститету, події відбувалися ще на 16 локаціях, серед яких відомий з минулорічних фестів єврейський цвинтар, Костел Пречистого Серця Ісуса, Австрійська бібліотека, Центральний палац культури, а новими місцями стали головна синагога Буковини та новий Центр румунської культури ім. Євдоксія Гурмузакі на одній із центральних вулиць міста.
Для швидкої і комфортної подорожі до віддалених локацій організатори забезпечили безкоштовний трансфер.
Проблеми
На фестивалі, який охоплює так багато подій і локацій, важко врахувати кожну деталь. Організатори скаржилися на погоду – від спеки до осінніх злив. Відвідувачі більше помітили запізнення заявлених учасників або навіть відміни участі когось із іноземних гостей.
Також виникали технічні проблеми під час показу відеопоезії, через які повторно перезапускали деякі відео, а загальну кількість короткометражок довелося скоротити. Додаткову незручність створювала відсутність вказівників у місті та на локаціях, які допомогли б слухачам та учасникам швидко знаходити наступну локацію і вхід на неї.
p.s.
За кілька днів учасники фестивалю «Meridian Czernowitz» виступатимуть у Львові (поетична кав’ярня Meridian Czernowitz у рамках Форуму видавців, 9-13 вересня), а далі — у Меці (Франція, 9-11 жовтня), трьох містах Швейцарії (12-14 жовтня), Парижі (12 жовтня), Брюсселі (13 жовтня), Люксембурзі (14 жовтня), а також на Франкфуртському книжковому ярмарку (Німеччина, 15-18 жовтня). Під час туру вони читатимуть свої вірші та візьмуть участь у публічних дискусіях на тему: «Культура на тлі війни і війна на тлі культури».
Фото – Олександр Зубко
