«Маленький Париж», «маленький Відень» і вулиця Панська, яку століття тому підмітали трояндами. Це старий міф про європейські Чернівці, який уже, може, нав’яз на зубах чернівчанам, але який цікаво слухати туристам. Особливо закордонним. Проте міфи теж треба оновлювати.
Поетичну ауру Чернівців уже четвертий рік поспіль відроджує міжнародний фестиваль Meridian Czernowitz.
Рум’яний зал чернівецької філармонії був заповнений ущерть. Із новою програмою співаних віршів тут виступав відомий український письменник Юрій Андрухович із музичним дуетом «Вервольф Сутра». Публіка вслухалася зацікавлено, аж повітря бриніло. Студентки посхиляли голови одна одній на плечі, а молоді поети ревно стежили за манерою досвідченого штукара. Відчули катарсис і досиділи до кінця майже всі.
Поезія гіпнотизувала Чернівці три дні. 6-8 вересня тут відбувся IV Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, на який приїхали учасники з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Румунії, Молдови, Польщі, Ізраїлю, Великобританії, Білорусі, Росії, США та України. Гості фестивалю встигли побувати на більш ніж 30 мистецьких подіях. На відміну від львівського Форуму видавців та інших великих фестів, публіка не мусила обирати між кільканадцятьма презентаціями, що тривали одночасно. Події на Meridian Czernowitz розвивалися одна за одною. Молоді поети, які гостювали на фестивалі, назвали це його перевагою.
Модні Чернівці
«Щороку ми намагаємося вигадати нову концепцію фестивалю, не повторювати локації чи програму. Цього року концепцію назвали «(Не)відомі Чернівці», щоб відкрити нові сторони міста для тих, хто його знає», – розповіла директорка фестивалю Ірина Вікирчак. Поетичні читання відбулися в редакції газети «Буковина» – віллі ХІХ століття, де 130 років тому вийшла перша україномовна газета Буковини, у колишній синагозі на вулиці Анрі Барбюса та інших несподіваних місцинах. Так історію Чернівців можна відчути зсередини, переконані організатори. Сам фестиваль вони називають культурною візитівкою Чернівців у Європі. Воно й не дивно, адже акцент робиться на німецькомовній літературі.
«Meridian Czernowitz має не лише культурне, а й політичне та ділове значення. Нам потрібен фундамент, щоб розвивати економічні й політичні зв’язки з Україною», – розповів посол Німеччини в Україні Кристоф Вайль, який приїздив на поетичні дійства вже вдруге. Він наголосив, що Чернівці – це Європа, а для подальшої інтеграції України до Євросоюзу та підписання Угоди про асоціацію необхідний спільний культурний простір.
У німецькомовній літературній тусівці Чернівці завдяки поетичному фестивалю входять у моду. Закордонні поети самі звертаються до організаторів, бажаючи сюди приїхати, розповів один із авторів ідеї Meridian Czernowitz, буковинський письменник, журналіст радіо «Свобода» Ігор Померанцев, який багато років мешкає у Празі.
Тенденцію помітив і Юрій Андрухович. «Відколи цей фестиваль виник, з’явився якийсь стійкий тренд за межами нашої країни, коли люди щось думають і уявляють про Чернівці та прагнуть потрапити сюди. Йдеться про поетів, а не звичайних прагматично налаштованих людей», – прокоментував він. Сам Андрухович побував на Meridian Czernowitz уже вчетверте.
Душевні паростки
Німецькі митці Йоганнес Конен та Мартина Рот уперше представили в Україні перформанс «Паростки серця». Зібрався повний зал. Вона читала й наспівувала вірші про першу любов, він підігравав на гітарі. Виставу створено з поезій юдейських письменниць Зельми Меербаум-Айзінгер та володарки Нобелівської премії Неллі Закс. Обидві авторки творили в часи Другої світової війни. Зал аплодував акторам стоячи.
«Тутешні люди набагато душевніші, ніж закордонна публіка. За цим я часто скучаю в Німеччині… Я рада, що тут люди інші», – розповіла Мартина Рот.
Німецький дует, який уперше побував у Чернівцях, назвав їх «казково гарними». «Звісно, Чернівці – це Європа. Не тільки через прекрасну архітектуру, яка нагадує австрійську, німецьку та швейцарську. Я вважаю, що вони належать до одного культурного середовища. Тому дуже важливо, щоб тут відбувалися великі культурні події», – сказав Йоганнес Конен.
Таємна літературна столиця Європи
«Чернівці в закордонних літературознавчих публікаціях часто називають таємною поетичною столицею Європи», – зауважив відомий перекладач віршів Пауля Целана, професор Петро Рихло, відкриваючи літературний Целанівський центр під час фестивалю. Утім, центру як такого поки що нема. Зате є приміщення, виділене міськрадою – символічно чи ні, в сусідній із Німецьким домом будівлі. Організатори фесту засвідчили свій намір облаштувати його до наступного Meridian Czernowitz, створивши місце для мультикультурних подій.
«Місто, де жили люди і книжки» – важко втриматися, щоб не згадати ці слова про Чернівці Пауля Целана, розмножені у прес-релізах Meridian Czernowitz. Із людьми все зрозуміло, а що ж книжки? Чи то пак поетичний фестиваль, який цінують дипломати, українські та закордонні письменники, науковці, студенти та інша інтелігенція, але не завжди помічають чернівчани?
«Місцеві мешканці не зрозуміли важливості цієї події. Немає великого охоплення аудиторії, вона майже не збільшується і я бачу, що (з року в рік – Ред.) приходять ті самі люди. Це можна змінити, якщо дуже багато працювати «назовні» – не для тих, хто вже приходить на фестиваль, а для потенційної аудиторії», – вважає Марина Лібанова.
Утім, охоплення публіки можна трактувати й по-іншому. «Поезія входить у склад повітря, цим повітрям дихають люди. Є люди художньо чутливі, вони це сприймають і чують. Моя головна надія – на студентів, допитливих і відкритих, яким цікаво жити… Ми не можемо вплинути на все місто і не ставимо такого завдання, але ми хочемо, щоб люди, в яких є поетична чутливість, зрозуміли, що цю чутливість можна відкрити, що вони не самотні в цьому світі», – підсумував письменник Ігор Померанцев.
Поетичне минуле з кавовим присмаком, трояндовими пахощами та вишуканим багатомов’ям. Якщо продумати все, як риму в віршах, то на ньому можна звести і європейське майбутнє Чернівців, зрозуміла я, побувавши на Meridian Czernowitz.
