“Маленький Париж”, “маленький Відень” та вулиця Панська, яку століття тому замітали трояндами. Усе це – про Чернівці. Нині поетичний міф міста відроджує міжнародний фестиваль Meridian Czernowitz.
Ущерть заповнена зала філармонії. На сцені – Юрій Андрухович із музичним дуетом «Вервольф Сутра», на місцях – переважно молодь. Андрухович перевтілює свої вірші під музику. То пірне в заупокійне монотоння, то ушкварить джаз із рамштайнівським рокотом. Довгокосі й довгохвості студентки вслухаються, посхилявши голови одна одній на плечі, постулявши очі або підперши рукою щоку. Юнаки в окулярах оцінно перешіптуються. “Класний вечір”, – примовляє молода пара, виходячи з зали.
Поезія заворожила Чернівці на три дні. 6-8 вересня тут відбувся IV Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, на який приїхали учасники з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Румунії, Молдови, Польщі, Ізраїлю, Великобританії, Білорусі, Росії, США та України. Гості фестивалю побували на більш ніж 30 мистецьких подіях.
Культурна візитівка
Почувши слово “Чернівці”, закордонні інтелектуали зазвичай згадували минуле – велику літературну спадщину міста, констатує директорка фестивалю Ірина Вікирчак. Це імена Рози Ауслендер, Пауля Целана, Ольги Кобилянської, Грегора фон Рецорі, Міхай Емінеску та багатьох інших. Але “чогось живого, з чим можна було б асоціювати Чернівці у світі, не було. Фестиваль започаткували для стратегічного розвитку міста, щоб запропонувати щось нове й цікаве туристам. Завдяки цьому місто й митці отримали своєрідну культурну візитівку в Європі”, – розповіла вона в коментарі Deutsche Welle.
“Цей фестиваль має не лише культурне, а й політичне та ділове значення. Нам потрібен фундамент, щоб розвивати економічні й політичні зв’язки”, – зазначив у коментарі для DW посол Німеччині в Україні Кристоф Вайль. Він зауважив, що Чернівці – це Європа, а для подальшої інтеграції України необхідний спільний культурний простір.
Один із акцентів фестивалю робиться на німецькомовній літературі. “Серед німецькомовних авторів є щось на кшталт великого захоплення новітнім міфом Чернівців, бажання приїхати й побувати на цьому фестивалі. Але насправді – це одне з пришесть поезії. Вона нікуди звідси не зникала”, – зауважив у розмові з DW Юрій Андрухович. Сам він буває на фестивалі щороку, відчуваючи тут “найвищу концентрацію чернівецької поезії”.
“На Заході такого нема”
Німецькі митці Йоганнес Конен та Мартина Рот уперше представили в Україні перформанс “Паростки серця”, зібравши повний зал. Вона читала й виспівувала пронизливі вірші про першу любов, він акомпанував на гітарі. Їхню виставу створено за мотивами лірики юдейських поеток Зельми Меербаум-Айзінґер та Неллі Закс, написаної в часи Другої світової війни. Глядачі, переважно молодь, аплодували стоячи.
“Я здивований, що така подія – фестиваль ліричної поезії – взагалі відбувається. На Заході цього зовсім немає”, – розповів DW Йоганнес Конен. На його думку, це великий шанс дати нове життя поезії, захопивши нею людей.
Дует, який понад 50 разів показував свій перформанс у Німеччині, Австрії та Швейцарії, відчув емоційніше сприйняття публіки. “Там (у німецькомовних країнах – Ред.) після вистави часто западає тиша, бо в залі сидить переважно старша публіка, яка ще частково пережила війну. Тут значно більше молоді. Лірика може поєднати різні покоління, міста і країни. Саме це й відбувається в Чернівцях”, – розповіли митці. Обоє підкреслили, що Чернівці для них – Європа, не лише через архітектуру, а й дух міста.
Молоді автори
Окрім закордонних, фестиваль популяризує молодих і, зокрема, молодих українських поетів. Чернівецька “Ніч поезії” зібрала повнісіньку залу на кількасот місць. Вірші читали українські та німецькі митці. До Андрія Любки щохвилини тягнулися по автограф дівчата. Сергій Жадан закидав, мов бомбами, жорсткими віршами про українське буття. Нора Ґомринґер захопила публіку емоційним речитативом. “Якщо запросять ще, обов’язково приїду знову”, – зробив висновок німецький поет Макс Чоллек.
“До молодих авторів тут підвищена увага. Напевно, це вперше в Україні до них так ставляться”, – розповів DW поет Тарас Малкович. Він констатував, що після таких виступів уваги до авторів більше, а книжки продаються краще: “Люди не будуть просто так купувати книжку молодого поета, а тут мовби отримують рекомендацію”.
Літературна столиця
“Чернівці в закордонних літературознавчих публікаціях нерідко називають таємною поетичною столицею Європи”, – розповів перекладач віршів Пауля Целана, професор Петро Рихло, відкриваючи літературний Целанівський центр під час фестивалю.
“Повернути Чернівці на культурну мапу Європи” – таку мету мають організатори Meridian Czernowitz. Чи виникає в Чернівцях відчуття Європи? “Так, без сумніву”, – відповідали на запитання Deutsche Welle дипломати, поети, науковці, студенти, чернівчани та гості міста.
“Перефразовуючи Пастернака: тут земля й доля дихають поезією. Виявилося, що це резонує, луна гуляє, просто треба було його почути й ми, як летючі миші з тонким слухом, почули ці сигнали. Ідеться не про новинку чи бренд міста, а про повернення культури”, – підсумував один із авторів ідеї Meridian Czernowitz, письменник і журналіст Ігор Померанцев.
