Про людину зазвичай кажуть: за одягом зустрічають, а за розумом проводжають. Це прислів’я успішно можна застосувати і до книжки. При першому знайомстві з останньою у читача, окрім імені автора й змісту, цікавість викличе, і те, як вона видана. Уже потім увагу приверне ціна. Від гармонійного поєднання першого з другим залежить його остаточне рішення.
Нове творіння Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст», об’ємом у 480 сторінок, коштує 111 гривень. Якщо спробувати пошукати якісь аналоги в сучасній українській літературі за популярністю автора, ціною та обсягом видання, то на гадку спадає не так багато книг. Серед них – «БотакЄ» Тараса Прохаська, яка побачила світ у івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» минулого року. Кількість сторінок – 432. Придбати книгу в Інтернет-магазині книгарні Є можна за 101.40 грн.
У цьому контексті варто згадати довгоочікуваний роман-епопею Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» (київське видавництво «Факт»), об’ємом у 830 сторінок. Зазначений вище Інтернет-магазин книгарні Є пропонує цей твір усього за 114.92 грн.
Для порівняння можна взяти також поетичну антологію у двох томах, по 208.72 грн. за одну книгу: «Червоне і чорне. 100 українських поеток ХХ сторіччя» і «Чорне і червоне. 100 українських поетів ХХ сторіччя». Кожен том – «це понад 1300 сторінок віршів, зібраних під однією палітуркою, сто життів, сто років самотності та любові найцікавіших ста поетів (чи поеток)», – запевняють видавці – тернопільська «Навчальна книга – Богдан».
Що ж отримує під палітуркою читач, який придбав новий, але вже добре знаний твір Юрія Андруховича «Лексикон інтимних міст»? Про це дізнаємося у директора поліграфічної фірми «Майстер книг» Павла Володимировича Сачека, який разом з іншими керівниками видавництв на запрошення фабрики Arctic Paper відвідував виробництво паперу в Швеції. Нагадаємо, що «Лексикон» надрукований на папері Munken згаданої фабрики, яка існує з 1871 року.
«Munken – екологічно чистий високоякісний некрейдований папір, давно відомий в світовій паперовій промисловості, – розповідає пан Сачек. – В Україні його почали використовувати порівняно нещодавно. Зокрема, першу книгу на цьому папері «Майстер книг» надрукувало 5 років тому. З Munken тоді працювали лише деякі видавництва. Та й зараз цей папір не набув масового застосування. Можливо, через те, що він дещо дорожчий навіть від крейдованого паперу (приблизно на 20%). Постачальники Munken зазвичай не папір тримають на складах у великій кількості, тому він замовляється заздалегідь».
Подібна ситуація склалася і з «Лексиконом». На його видання MERIDIAN CZERNOWITZ і «Майстер книг» чекали папір протягом місяця. «На Munken’і найчастіше друкують елітні видання, – продовжує Павло Володимирович. – Пухлість паперу створює враження об’єму, хоча сама книга незвично легка. Є різні відтінки Munken – від білого до жовтуватого. Саме на «Лексикон» нам здалося доречнішим використати жовтуватий відтінок».
За словами директора «Майстер книг», у світі Munken дедалі активніше використовують саме мистецькі видання. Він вважається дещо «креативнішим від традиційних паперів». Подібну практику впроваджує і відоме українське видання «Art Ukraine», яке теж почало друкувати журнал на Munken. Окрім того, в Україні цей папір широко використовує видавництво газети «День», «Грані-Т». На ньому перевидано «Луцьке Євангеліє» та багато інших елітних видань.
Підсумовуючи, пан Сачек додав цікавий факт: для запрошень на весілля принцеси Вікторії шведcька королівська сім’я обрала саме папір Munken.
