Ростислав Семків. Історія буде змінюватись

ІСТОРІЯ БУДЕ ЗМІНЮВАТИСЬ

1.

Як перебіг більш та менш важливих подій історія є об’єктивною. Тобто первісно – це низка фактів, які постають внаслідок дії багатьох різних чинників і тому мож­ливості впливу на неї окремого індивіда чи навіть організованих груп однодумців є доволі обмеженими. Інша річ, що історію ми звикли бачити ретро­спективно як ланцюжок подій, що вже відбулися й піддаються осмисленню та класифікації. Саме в цьому місці питома об’єктивність історії може бути затрачена, адже осмислюватиме її певна свідомість, а класифікуватиме котрась із інституцій, що для цього призначені. Тоді майже напевне будуть наголошені ті, а не інші події та факти, коштом ігнорування чи й усування небажаних, які ого­лосять менш важливими. Ретроспективна історія завжди поставатиме полем для інтерпре­тацій, що будуть більшою або меншою мірою суб’єктивними.

Науковець, себто людина, для якої прагнення об’єктивності таки важить, нама­гатиметься розгорнути увесь спектр причин та наслідків певних подій, повсякчас опиратиметься однобоким інтерпретаціям, хай би якими спокусливими вони видавалися в ситуації його сучасності. Він не підрихтовуватиме факти під потреби поточного моменту. Пропагандист, навпаки, куватиме історичний наратив на догоду поточній владі, запобігаючи її ласки та щедрості. Так можна цілковито відірватися від реальності зображуваних подій і потонути у товщі підтасованих переконань. Саме це трапилося з російськими історичними уявленнями, на яких росіяни збудували свою збочену, як тепер усі бачать, геополітичну візію.

Імперська свідомість постає з уявлення про винятковість етносу, котрому на певному етапі вдалося захопити владу над сусідами чи й дальніми колонізо­ва­ними народами. Історичний збіг обставин, завдяки якому таке трапилося, вже забуто, а натомість постає переконання про напередзаданість наявного стану: мовляв, ми домінуємо, бо ми вищі, потужніші, сильніші. Відтак історію, яка мала би продемонструвати справжній перебіг подій і закономірно розвінчати подібні претензії, змінюють під потреби обґрунтування імперської гегемонії. З’являється конструкт, який може взагалі не співвідноситися з логікою давніших подій: саме це й продемонстрував у своїй промові напередодні вторгнення північний диктатор. Проблема лише в тому, що історія таки чинить свій вплив, таки формує свідомості та передумови до тих, а не інших дій, і скільки не уявляй привітних до північних сусідів та лякливих перед їхніми арміями хохлів, у реаль­ності вони аж ніяк не з’являться: історичні правди та кривди сформували тут свідому своєї боротьби націю, якій більше подобається уявляти себе козаками й козачками, що здатні дати по зубах будь-якому окупанту. Не можна спотворю­вати історію – вона відповість і зробить це жорстоко.

2.

У більшості випадків, історію не відчувають: із нею контактують у школі, в універ­ситеті – там вона постає власне отією низкою подій та фактів. Проте є моменти чи й періоди часу, коли цілі покоління відчувають себе «у вирі» історії – в епіцентрі значних подій, які потім точно наречуть історичними. Нині ми живемо саме в такому часі: історія відбувається перед нами та довкола нас. Її дотик болючий, нас вражають страшні події, нас торкаються трагедії близьких чи й незнайомих нам людей, з якими ми все одно відчуваємо сильний зв’язок. Ми не прагнули цього, й багато хто з нас до останнього моменту заперечував можли­вість таких подій. Проте вже пізно: коток – а в нашому випадку, на жаль, танк – історії прийшов у рух. Про цей час неминуче писатимуть спогади, зрештою, їх уже пишуть. Єдине, що ми маємо усвідомити, – це що саме нам робити щось із цим танком. Очевидно, що ми обрали опір: гатити джавелінами, палити дронами, відбиватися, волонтерити, донатити, працювати, писати. Але неминуче реагуючи на грізний виклик історії тут-і-тепер, ми, рівночасно, змінюємо її надалі. Майже напевне імперія впаде, щоб більше не з’являтись: багато колишніх світових метрополій живуть сьогодні скромно й плекають адекватні здорові амбіції. Історія, яка розгортається зараз під залпи HIMARS’ів, спричинить ще більші істо­ричні зміни надалі. Зміниться не лише історія – зміниться географія. А, врахову­ючи крах нафтогазової зорієнтованості світових економік, може змінитися навіть геологія.

3.

Проте зміни торкнуться не лише майбутньої історії. Минуле зміниться теж.

Уже тепер більшість наших співгромадян – з огляду на сучасні події – чітко відповіли собі на низку питань та вагань, які комусь раніше видавалися непевними. А тепер так, знаємо: північні князі постійно нападали на Русь ще до приходу орд Ба­тия, це продовжували робити московити за часів пізнішого союзу Русі з Литвою та Польщею; так, Москва зламала угоди з Хмельницьким; так, Мазепа хотів свободи для України; так, північна імперія цілеспрямовано нищила Україну та її історичну пам’ять; так, російські більшовики організували штучний голод і розстріляли масу українців за те, що вони були свідомими українцями. Жодних ілюзій більше. Жодних вигадок про братів. Ми тепер чітко бачимо, хто наші брати та сестри, готові прийти на допомогу, підставити плече й подвоїти удар, доплю­со­вуючи до наших кривд власні, завдані тією ж імперією: різанину в Ізмаїлі, спустошення Криму, придушення польських повстань, трагедію Празької весни й значно більше. Ми віддавна в цивілізаційному полі Європи й лише інсинуації північних варварів довгий час не давали нам у нього зануритися. Тепер, як оглянутися, дуже добре це бачимо. Отже, час змінювати, а насправді – повертати правду, справджувати наше європейське минуле. Історія буде змінюватись: і та, яку ми знали, й та, яку ще знатимемо.