Святослав Бакiс (31 серпня 1946 р., Чернiвцi).
Навчався в 18-й, потiм в 1-й школi. Три роки служив в армiї. Навчався в Чернiвецькому унiверситетi на факультетi iноземних мов англiйськiй мовi, яка практично не знадобилася в м. Чернiвцi, бо нiяк не мiг влаштуватися на роботу за фахом, а працював постачальником на машзаводi, випалювальником на шкiргалантерейнiй фабрицi тощо. Iноземна мова нарештi знадобилася, починаючи з 1992 року в м. Нью-Йорк, де Святослав знову закiнчив унiверситет, аби стати магiстром соцiальної працi/психотерапевтом. 17 рокiв працював за фахом в однiй з психiатричних лiкарень Бруклiна. Росiйська мова також виявилася корисною, бо деякi божевiльнi були радянського походження. Почав писати вiршi та прозу пiд час нiчних чергувань, продовжував після виходi на пенсiю. Таким чином написав декiлька книжок, з яких п’ять надруковано.
Одружений, жiнка Тетяна, троє дiтей. Не притягався, не сидiв, не пiддавався репресiям КДБ. Нинi живе в Стетен-Айлендi, це один з районiв м. Нью-Йорк.
