Напередодні V Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz, який пройде 5-7 вересня у Чернівцях, його президент розповів «УМ» про те, як він став бренд-менеджером Чернівців, чому на фестивалі немає румунської поезії, а також про події цьогорічного фестивалю та нові проекти літературної корпорації.
«Найбільше задоволення у моєму житті — це те, що вдалося зробити такий проект як Meridian Czernowitz»
— Якось ви назвали себе простим виконробом культури. Про підвищення свого статусу не думали?
— Ні. Я знайшов своє місце. І воно мені здається дуже важливим зараз, тому що в Україні повинні бути виконроби й у будівництві, й у культурі. Ідеї — це завжди добре, але хто робити буде, хто будувати буде, хто відповідати буде?!
— Тому вам комфортно у такому званні, так?
— Не тільки комфортно, це моя місія, я вже змирився з тим.
— Раніше ви поліпшували побутовий клімат чернівчан, а тепер створили культурний клімат у місті? Зараз отримуєте більше задоволення від роботи?
— Взагалі-то якщо чесно, то це не є моєю роботою. То моє хобі, яке збігається з моїм призначенням у цьому світі. Тому робиться усе в кайф. Найбільше задоволення у моєму житті — це те, що вдалося зробити такий проект, як Meridian Czernowitz.
Ми представлені на Лейпцизькому книжковому ярмарку, побували на врученні премії імені Інґеборґ Бахман. Це престижна премія в німецькомовній літературі, яку вручають у рідному місті австрійської письменниці, — Клагенфурт в Австрії. І головне моє досягнення як бренд-менеджера міста Чернівці і України загалом, що ми були вписані у простір останнього вручення цієї премії. Взагалі це свято німецькомовної літератури, тобто вони не приймають ніякі там інші країни, а у нас був свій захід, який називався Lyrik aus Czernowitz & Lyrik aus Ukraine («Лірика з Чернівців & лірика з України». — Ред.)
Моє завдання як бренд-менеджера України, Чернівців — щоб більше європейських інтелектуалів, авторів і журналістів, тисячі цих людей тисячу разів вимовили слова Czernowitz і Urkraine. Це створення позитивного іміджу у культурному середовищі Європи.
— Тобто співпраця з німецькомовною Європою продовжується. А чи не плануєте ви розширювати географію роботи корпорації та співпрацювати з близькою до Чернівців Румунією, наприклад?
— Зараз один із нових проектів Meridian Czernowitz — музично-візуально-поетичний проект Сергія Жадана та гурту «Собаки у космосі». У них новий альбом, а обкладинка до альбому — книжка-комікс на 110 сторінок. Цей проект має назву «Бийся за неї». Взагалі то Жадан — геній і «Бийся за неї» — це така унікальна на сьогодні назва, яка може означати бийся за неї — за країну, бийся за неї — за жінку, бийся за неї — за любов.
Наші відносини з Румунією приблизно можна описати цією ж фразою — «Бийся за неї». Я за Румунію б’юся вже п’ять років. Бо, безперечно, Румунія і румунська культура — це частина того космосу Czernowitz, який ми презентуємо. Але, на жаль, не можу похвалитися румунськими учасниками на фестивалі, тому що ми не можемо знайти гроші на них. Зазвичай фінансують учасників партнери: німецьких — німецький культурний центр «Ґете-Інститут Україна», австрійських — Австрійський культурний форум, швейцарських — Pro Helvetia. Поки що ми не можемо знайти румунських коштів на румунських учасників. Вони у нас бували, але ці кошти для них були виділені з української частини. Румунія — потенційна зона інтересу нашого фестивалю. Але все ж таки хотів сказати, що наш фестиваль має «дружину». Наша «дружина» — це німецькомовна культура, і ми не зрадимо їй.
— Ви згадали Сергія Жадана. В одному інтерв’ю він визнав неспроможність культури перед зброєю та подіями, які зараз відбуваються у нашій країні. Що з цього приводу думаєте ви?
— Звичайно, це зараз дуже важливо. Фестиваль у цьому році буде більше дискусійним майданчиком, і завдання культури — об’єднувати. Зараз нам в Україні дуже потрібно це об’єднання, потрібно відчувати, що ти не один, що нас багато, що є однодумці, потрібно зустрічатись, потрібно говорити про це. Україна дуже велика і дуже різна, тому на фестивалі російською й українською мовами звучатимуть вислови та вірші як у Харкові, так і у Франківську. Ми своїм фестивалем маємо за ціль порозуміння, примирення, діалог та об’єднання. Насправді, коли в країні війна — це наш маленький фронт, тому що ми робимо те, що ми можемо робити тут, на місці.
Центр Пауля Целана стане «вуликом для інтелігентної, творчої молоді»
— Минулого року на фестивалі ви анонсували відкриття Центру Пауля Целана. Як він функціонує зараз? Які цікаві події там уже відбулися? Які заплановані?
— Насправді, чесно визнаю, що ми не змогли вирішити всі питання і плани щодо Целанівського центру. Давали собі рік для повноцінного відкриття, але події, які сталися з грудня місяця не дали нам повністю реалізувати те, що було заплановано. У вересні анонсували центр, у жовтні ми відходили від фестивалю та інших подій, у листопаді взялися за роботу, а у грудні почалися бурхливі події. Тому не було ніякого активного настрою.
Целанівський центр буде, він уже функціонує, але всередині ще немає того інтелектуального наповнення, яким воно має бути. Але ми ставимо собі новий дедлайн, особисто мій внутрішній — це квітень 2015 року. Тобто, умовно кажучи, під туристичний сезон. А зараз Центр працює, приймає авторів, там відбуваються різні культурні події: і читання, і маленькі виставки, і музичні події. Загалом це буде такий вулик для інтелігентної, творчої молоді з бібліотекою, з аудіотекою, з можливістю випити кави, поспілкуватись. Це буде івент-спейс, де знаходитиметься такий ексклюзивний матеріал, як вірші, старі газети, де є згадки про наших буковинських поетів і не тільки. Все зробимо!
— У Чернівці приїхав син Пауля, Ерік Целан із Франції. Чи вперше він у Чернівцях і у Центрі Целана? Які події заплановані за його участі?
— Так, син Пауля Целана Ерік Целан перебуває у Чернівцях з 25 серпня по 10 вересня у нашій резиденції для німецькомовних поетів та перекладачів. Для нас це, звичайно, велика честь, тому що це «кров від крові». Хоча Ерік не є літератором і письменником, він приїхав зі своїм товаришем із Франції Бертраном Бадью, який є целаністом, видавцем творів та листів Пауля Целана в Німеччині та у Франції. Спільно з Еріком Целаном він підтримує та опікується літературною спадщиною Пауля Целана. Вони ходять по місцях батька, надихаються, спілкуються, і я впевнений, що потім будуть дуже довго ділитись своїми враженнями від перебування у Чернівцях.
— Це чудова промоція для Чернівців…
— Так, слово Czernowitz буде повторюватись ще тисячу разів, про Чернівці будуть говорити як Бертран Бадью, так і Ерік Целан.
Цьогоріч на фестивалі поезія звучатиме на боксерському ринзі і на цвинтарі
— Хто у цьому році замінив Ірину Вікирчак на посаді директора?
— Meridian Czernowitz є інституцією, яка не залежить від особистостей. Власне, ми маємо три гілки влади — президентська, законодавча та виконавча. І «Верховна Рада» — це наша ініціативна група — Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Петро Рихло, Марк Бєлорусець, Йосиф Зісельс, Ігор Померанцев, Сергій Осадчук та трохи я.
Є в нас виконавча влада: міністр резиденції, міністр книговидавничих проектів, міністр зв’язків із громадськістю та ЗМІ та міністр з приймання гостей. І є я — президент, гарант. Тому ми працюємо, все гаразд, всі ланки функціонують.
— Скоро пройде п’ятий Meridian Czernowitz. На які родзинки чекати гостям першого ювілею?
— Ми не хотіли би робити фестиваль цього року як ювілей. Я хочу відійти від цього, тому що це не є головним, що він ювілейний. Головні родзинки — це самі учасники фестивалю. Це найвища ліга поетів Європи та України, це дуже цікава якісна поезія, це виступи-дискусії з публікою.
— У вас заплановано вихід нових книжкових проектів. Серед них дуже цікаві й нетрадиційні, зокрема книга-комікс-CD Сергія Жадана та гурту «Собаки у космосі» й арт-бук «Ірена Карпа — письменниця, співачка, мандрівниця».
— Нам цікаво експериментувати. Наше видавництво, яке я більше люблю називати невидавництво, унікальне ще тим, що відсутні сталі витрати. Немає плати за оренду приміщення, зарплати менеджерам, секретарю-референту та окладу інженеру з охорони праці. Немає складів. Є інтелект. Тому якщо нема сталих витрат, то ми можемо дозволити собі гратись, а там де гра, там у центрі уваги творча складова проекту. Ми не женемось за виручкою, нам не треба покривати витрати цією виручкою, тому ми граємось у те, що нам цікаво. Нам цікаві такі проекти, як арт-буки, в тому числі й з відомими українськими письменниками.
— Чи будуть цього року нові локації на фестивалі?
— Насправді у нас цілий поетичний тур цього року, який відбудеться у Києві, Харкові, Чернівцях, Івано-Франківську, Львові. А потім Жадан із «Собаками» (харківський гурт «Собаки у космосі». — Ред.) поїде під прапорами Meridian Czernowitz у Варшаву, Прагу, Берлін, Мюнхен, Штутгарт, Кельн, Відень. Тому це і є найцікавіші локації.
У Чернівцях ми звузили кількість локацій, тому що цього року — трохи інший формат фестивалю. Це більше дискусійний майданчик, і тому ідея літературної культурологічної прогулянки Чернівцями трохи відійшла на задній план. Якщо так привідкрити завіси, то у Чернівцях будуть читання на єврейському кладовищі. А Дмитро Лазуткін, Катя Бабкіна, Юрко Іздрик та Сергій Жадан читатимуть поезію у боксерському клубі «Колізей», і ці читання будуть чергуватися ще й з боями боксерів. Це такий виклик, експеримент — зібрати на одній локації спортсменів-боксерів та поціновувачів поезії. 99% боксерів ніколи не бачили живих поетів, а 99% поціновувачів літератури ніколи не бачили, як відбувається бій на відстані витягнутої руки.
— Відомо, що ви не конкуруєте з іншими літературними фестивалями та книжковими виставками, а завжди співпрацюєте з ними. Що повезете на Форум видавців до Львова, який відбудеться майже відразу після вашого фестивалю?
— Наш фестиваль відповідає найкращим цілям бізнесу. Мета роботи з конкурентом усім відома — треба зробити з конкурента партнера, і тільки тоді ти будеш успішним. Тому ми ні з ким не конкуруємо, ми з усіма партнери, тільки підсилюємо один одного і працюємо за схемою «виграш-виграш». У Львів їдемо нашим поетичним десантом. Також будуть виступати іноземні автори. У нас буде своя локація — тераса на другому поверсі у Палаці мистецтв, тобто у серці Форуму. І ми там будемо презентувати поезію Швейцарії, Німеччини, Польщі, ну і, звичайно, України. На нашому майданчику виступлять і Сергій Жадан, і Тарас Прохасько, маю надію і Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Катя Бабкіна, Ірена Карпа і ще багато-багато цікавих поетів та просто гарних людей.
— Там, де є Meridian Czernowitz, там є вино! Як з’явилася така традиція? З чим вона пов’язана?
— Цього року вина на фестивалі буде менше, під час війни не хотілося би дуже святкувати. А взагалі ця ідея реалізувалась завдяки моєму стрийкові (дядькові. — Авт.) — Ігорю Померанцеву. Вино і поезія — це дуже близькі космоси, тому, звичайно, там де вино, там поезія і навпаки.