“Мене захопила поезія Тадеуша Домбровського, з одного боку, своєю провокативністю, яка тепер стала продуманішою, а з другого – опрацюванням вічних тем у спосіб, який звучить по-сучасному, враховує усі особливості змін поступу та міжлюдських відносин.
(…) Поезія Тадеуша Домбровського непередбачувано відкрита і дискретна, філософська й інтимна. Вона, здається, звертається до кожного і кожної з читачів та читачок зокрема і говорить лиш від свого імені. Основним джерелом пошуків його поезії, яка намагається знайти альтернативу нігілізму, є те, що неможливо пояснити та описати”.
Василь Лозинський
У перекладі Василя Лозинського, Остапа Коня, Остапа Сливинського та Маріанни Кіяновської.
Художнє оформлення – Леся Хоменко.
Немає в наявності.
